Лещенко Роман Миколайович

Міністр аграрної політики та продовольства України, уповноважений президента із земельних питань.

Колишній голова Держгеокадастру.

Екс-директор компанії «Агродар ЛТД».

Освіта: 

Лещенко Роман Миколайович народився у 1988 році в селі Нагірна Жашківського району Черкаської області в родині фермерів. Планував отримати освіту в Уманському аграрному університеті аби продовжити справу батьків, але згодом змінив свої наміри та поступив до КНУ ім. Шевченка на юридичний факультет. 

Закінчив юридичний факультет КНУ ім. Т.Шевченка.

Кар'єра:

З 2007 р. — працював в компанії OSG Group, займав посаду головного юридичного консультанта холдингу;

в 2013 р. — зайнявся аграрним консалтингом, заснувавши «Український аграрний центр».

1 жовтня 2019 р. —10 червня 2020 р. — призначено уповноваженим президента із земельних питань.

10 червня 2020 р. — призначено головою Держгеокадастру України. 

17 грудня 2020 р. — призначено міністр аграрної політики та продовольства.

Читати до теми: Роман Лещенко – міністр аграрної політики: досьє, погляди на розвиток АПК, досягнення в Держгеокадастрі

Декларація:

2020

2019

Погляди: 

Про відновлення Мінагрополітики

Відновлення Мінагрополітики – це питання, яке хвилює всіх без виключення аграріїв України. Всі без виключення розуміють, що аграрний сектор повинен мати чітку стратегію свого розвитку, де повинно бути чітка інституційна позиція, де ми бачимо АПК через 10 років. Очевидно, що сировинний тип агровиробництва – не те, що заслуговує держава. Стратегія потребує детального обговорення з усіма суб’єктами в тому числі й депутатами.

Про земельні відносини

Безумовним елементом стратегії довгострокової є  чітке наведення ладу в земельних відносинах, дати відповідь на питання, куди поділися 5 млн га державних земель, які були на балансі держави, про які говорили в.о. міністра агрополітики у 2018 років. За півроку роботи головою Держгеокадастру я не бачив більшої протидії, як в цій період. Очевидно, коли 10 тис. людей займається на рівні держави земельними питаннями і 1,3 млрд грн витрачаємо щороку на їх утримання, коли немає інвентаризації та загальної аналітики по земля – у цьому є велике питання. Тому ми не зволікаючи виконали історичне рішення і на вимогу президента (указ від 15 жовтня 2020 року) передали більше ніж 1300 громадам державні землі. Ми повернули державні землі народу. У січні Держгеокадастр буде оптимізований на 60%.

Читати до теми: Сім тез Романа Лещенка про земельну реформу: ринок землі, тінь, податки, скупка та державна земля

Державний аграрний реєстр

Ми прийняли історичне рішення про створення аграрного реєстру – Мінагрополітики матиме єдину систему  розподілу держпідтримки – ніяких ручних розподілів дотацій. З цим покінчено.

Земельная детінізація

Я прибічник максимального дерегулювання та детінізації сектору. Я вважаю, і це підтверджує аналітика, мільйони га української землі у тіні. На ній вирощується с/г продукція і не сплачуються жодні податки. Всі знають, що в Чорнобильській зоні вирощують зернові, непрозоро використовуються відомчі землі, зокрема, Міноборони та інші. Однозначно, потрібно оподатковувати кожен га української  землі і закривати податкові скрутки. Ми бачимо потенціал детінізації за 2021 рік (при комплексних заходах оподаткування) не менше $1 млрд  прямих надходжень в бюджет в частині оподаткування землі та закритті ПДВ-скруток/компанії-одноденок, детінізація через запровадження державного електронного аграрного реєстру.

Кооперація

Я вітаю і всі учасники аграрного ринку прийняття закону про кооперацію 0856. Кооперація дасть можливість зайти в нішеві культури (льон, нут), займатися молочними кооперативами і виробництвом.  Прохання до податкового комітету: потрібно додаткові податкові пільги для малих сімейних фермерських господарств.

Пайовики та одноосібники

На мою думку, секрет успіху боротьби з шахрайством та крадіжками полягає у мотивації не лише персоналу, а й пайовиків. Я плачу своїм пайовикам найбільшу орендну плату в районі і готовий платити більше за умови ефективної взаємодії, тому громада зацікавлена в ефективному землекористуванні і виступає внутрішнім контролером. Адже, якщо працівники крадуть, то не лише у компанії,а й у пайовиків. Таким чином ми намагаємося мінімізувати крадіжки на підприємстві.

Роман Лещенко: Мораторій – це найкраща форма розкрадання української землі

З одноосібників громада отримує копійки земельного податку замість наших мільйонів. Кожне з наших дільничних господарств, яке в середньому обробляє 2-3 тис. га, сплачує державі податками 8-10 млн грн. А ще ж є рейдери, які ходять попід хатами і банально роздають готівкою по 25 тис. грн за укладення договору з ними. Обіцяють орендну плату 20 тис. грн за пай в 2 гектари. Ми втомилися пояснювати пайовикам, що то очевидні шахраї, через яких у майбутньому вони втратять своє юридичне право на пай, а місцевий бюджет недоотримає фінансові надходження. Діалог не складається, тому прийняли рішення: спокійно відпускати одноосібників і зменшити інвестиції у соціальну інфраструктуру. Натомість адресно надавати допомогу пайовикам та концентрувати фінансові ресурси для організації масштабної переробки сільгосппродукції.

У класичному розумінні українського аграрія зараз бізнесом вважається те, що має рентабельність не менше 30%. Усі бігають і вигризають ласі шматки. За умов, про які говорить Алекс, профани швидко відсіються. Тоді шукатимуть професіоналів, яким свого часу «рвали» поля.

Мораторій

Сьогодні близько 12 млн га української землі перебувають у тіні. Завдяки сучасним системам моніторингу ми бачимо, що ця земля прекрасно обробляється. Сьогодні в Україні вирощується не 74 млн т зерна, як про це свідчить офіційна інформація, а близько 100 млн т. Цю ситуацію потрібно виправляти.

Думаю, в 2019 році ніхто не піде на зняття мораторію. У всіх попереду президентська та парламентська кампанії. Але гірша проблема у тому, що, за статистикою, і більша половина нашого населення проти ринку землі. Хоча це нонсенс: власники паїв обмежені у праві розпоряджатися своїм успадкованим активом і погоджуються з таким станом, водночас бояться, що ту землю скуплять іноземці.

Мораторій — найкраща форма розкрадання державної землі. Ви кажете про 10,5 млн гектарів державної землі? У нас вже немає 10,5 млн гектарів. За результатами аудиту, залишилося 7 млн 600 тисяч гектарів.

Сьогодні всі заточені на те, щоб робити реальні зміни, а не розказувати, як робили попередні 18 років про те, який важливий мораторій, як він нас всіх захищає. Якщо говорити відверто, то результати аудиту та інвентаризації, які ми провели за останній місяць, нас просто шокує — який грабунок здійснювався за останні роки. Ми свято вірили у те, що у нас понад 10 млн гектарів землі державної власності, але зараз ми ледь зібрали 7,6 млн.

Перше – президент хоче вивести з тіні «сірий» та «чорний» ринок землі. Тому що в Україні земля давним-давно продається, купується, ви можете зайти на деякі сайти в інтернеті, вибрати область, район, де і скільки коштує «сотка», гектар. Щоб вивести це з тіні, треба визнати існування ринку та встановити на ньому правила гри.

Читати до теми: Земельна реформа 2020 — план дій на рік уряду Гончарука, парламенту Разумкова та президента Зеленського
 

Допуск іноземців

Президент сказав чітко, що питання допуску іноземців на ринок землі після прийняття закону про обіг земель сільськогосподарського призначення може бути здійснено виключно через всеукраїнський референдум. Пріоритет — українські громадяни та компанії, де засновниками є виключно українці. Питання щодо концентрації землі буде переглядатися й вивчатися. Усі заходи, пов'язані з земельною реформою, будуть чітко підкріплені належним фінансовим інструментом.

Думаю, що з пакетом народовладдя, якщо ми приймемо його до кінця цього року, очевидно, що в 2020 році цей референдум можна буде провести. Технологічно для всеукраїнського референдуму все, що нам потрібно, це винести питання, які повинна затвердити Верховна Рада.

Люди керуються першим читанням законопроекту про ринок землі №2178-10 і його перехідними положеннями. Але це питання не буде відкладатися. Тому що законопроект про ринок землі голови комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Миколи Сольского №2178-10 – це модифікований варіант урядового законопроекту. Той законопроект Кабміну передбачав, що іноземці, які вже працюють в Україні, будуть мати можливість купити землю. А тепер вони матимуть право й надалі орендувати ту землю, на якій працюють, але ми їм не даємо право її купити.

У законі буде чітко прописано, у перехідних положеннях, що питання про допуск іноземців вирішується тільки через всеукраїнський референдум. До цього моменту — жодних іноземців. Росіяни в принципі не обговорюються. Це країна-агресор, вони ні в якому разі не купуватимуть землю.

Концентрація земель

Масштаб земельної реформи, який зараз проводиться урядом, парламентом і президентом, аналогів за 28 років незалежності не має. Були лише фрагментарні популістичні речі, з частковою реалізацією. Питання концентрації буде переглядатися, вартість визначатиме ринок. Але вартість земельної ділянки коштуватиме не менше земельно-грошової нормативної оцінки, передбаченої у відповідному законодавстві.

Дійсно, є проблема в тому, що скільки депутатів – стільки й думок. Наприклад, щодо того, скільки землі можна реалізовувати в одні руки, я вже нарахував десь 70 варіантів: до 10 га, до 100 га, до 1000 га, 10 тис. і так далі.

Найбільш дискусійне, що у нас сьогодні залишилося, і те, навколо чого у нас буде в парламенті гаряча суперечка, це питання концентрації. 213 тис. га в одні руки не сприймається суспільством, це занадто великі обсяги, тож це, безумовно, ми переглядатимемо. Але питання того, в якому форматі, які критерії, чи будуть це якісь відсоткові, 0,5%, припустімо, або 0,3%, або це буде зафіксовано в гектарах, що не більше, ніж стільки-то.

Депутати мають висловити свою позицію, ми це все опрацюємо, і в межах їхніх пропозицій намагатимемося знайти компроміс. Я думаю, що з питання концентрації земель на початок грудня у нас вже буде якась проектна частина, яка має влаштувати всіх.

Нормативно-правова база

У нас будуть прямі корпоративні відносини. Тобто не офшор на Кіпрі, потім ще один офшор, а потім якась особа буде засновником. Ми це робимо для того, щоб була прозора структура власності юридичних осіб.

Потрібно підготувати нормативно-правову базу. Сьогодні це 18 законопроектів і вже кілька є законів, які стосуються земельної реформи. Основні моменти: ми визнаємо, що обіг земель сільськогосподарського призначення повинен бути, що мораторій – це неефективний інструмент, який породжує ще більшу корупцію.

У перехідних положеннях закону 2178-10 буде чітко записано, що питання щодо допуску іноземців винятково через всеукраїнський референдум. До того – жодних іноземців. Росіяни в принципі не обговорюються. Це країна-агресор, вони за жодних обставин не купуватимуть українську землю. Якщо за якимись механізмами десь з'являються росіяни, ми будемо здійснювати спецконфіскацію в дохід української держави. Тобто взагалі з цим панькатися ніхто не буде.

На сьогодні українська земля – це найбільш прибуткова земля в Європі. Феномен українського аграрія, що він без державної підтримки, без субсидіювання 375 євро на гектар, як це є в Європі, виживає, заробляє, розширюється і рухається далі. Наш агросектор щороку б'є рекорди врожайності. І в цьому році теж.

Українським аграріям потрібно тільки, щоб їм не заважали, він конкурентний. У нашого аграрія маржа чистого прибутку з гектара ще досить висока, але, природно, що у зв'язку з високою конкуренцією маржинальність падає. У всьому світі були пікові прибутки, потім падали. Це залежить від світової кон'юнктури ринку.

Землі аграріїв прифронтових регіонів на сході України, де розташовані фортифікаційні споруди, будуть звільнені від будь-яких сплат

Концентрація земель

Масштаб земельної реформи, який зараз проводиться урядом, парламентом і президентом, аналогів за 28 років незалежності не має. Були лише фрагментарні популістичні речі, з частковою реалізацією. Питання концентрації буде переглядатися, вартість визначатиме ринок. Але вартість земельної ділянки коштуватиме не менше земельно-грошової нормативної оцінки, передбаченої у відповідному законодавстві.

Дійсно, є проблема в тому, що скільки депутатів – стільки й думок. Наприклад, щодо того, скільки землі можна реалізовувати в одні руки, я вже нарахував десь 70 варіантів: до 10 га, до 100 га, до 1000 га, 10 тис. і так далі.

Найбільш дискусійне, що у нас сьогодні залишилося, і те, навколо чого у нас буде в парламенті гаряча суперечка, це питання концентрації. 213 тис. га в одні руки не сприймається суспільством, це занадто великі обсяги, тож це, безумовно, ми переглядатимемо. Але питання того, в якому форматі, які критерії, чи будуть це якісь відсоткові, 0,5%, припустімо, або 0,3%, або це буде зафіксовано в гектарах, що не більше, ніж стільки-то.

Депутати мають висловити свою позицію, ми це все опрацюємо, і в межах їхніх пропозицій намагатимемося знайти компроміс. Я думаю, що з питання концентрації земель на початок грудня у нас вже буде якась проектна частина, яка має влаштувати всіх.

Перше – президент хоче вивести з тіні «сірий» та «чорний» ринок землі. Тому що в Україні земля давним-давно продається, купується, ви можете зайти на деякі сайти в інтернеті, вибрати область, район, де і скільки коштує «сотка», гектар. Щоб вивести це з тіні, треба визнати існування ринку та встановити на ньому правила гри.

Читайте до теми: В Офісі президента назвали 4 претендентів на посаду аграрного міністра

Закон про геопросторові дані

Президент Володимир Зеленський зробив сьогодні другий історичний крок після прийняття закону про землю – він підписав закон «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» № 554-ІХ. Логіка підписаного документу – продовження курсу на прозорість у сфері земельних відносин. Закон запускає створення єдиної Національної інфраструктури геопросторових даних України. Зараз же в Україні існує безліч геопорталів, які створюються або органами місцевого самоврядування, або на центральному рівні, тобто кадастрів, які між собою не узгоджуються. 554-ІХ запускає механізм створення єдиної інфраструктури з обробки геопросторових даних. Тепер перед нами залишився ще один виклик у сфері земельних питань – детінізація використання с/г земель. У парламенті вже є кілка законопроектів про виведення з тіні використання с/г земель і найближчим часом вони будуть розглянуті.

Фонд часткового гарантування сільгоспкредитів

Верховна Рада до відкриття ринку землі з 1 липня 2021 року має проголосувати низку законопроєктів про передачу земель державної власності за межами населених пунктів, про створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві та доопрацювати антирейдерський законопроєкт у частині захисту прав власності на землю.

Держпідтримка

Держава зберігає повне фінансування, передбачене у зв’язку із впровадженням земельної реформи, а це 4 мільярди гривень. Всі хочуть підтримати аграріїв у цей складний час. Адже аграрний сектор — наша економічна опора. Це розуміє і президент.

Об'єднання територіальних громад

Намічається дуже серйозний скандал з питання перспективних планів об'єднаних територіальних громад, цей процес буде пролонговано. По-перше, відбувався повний треш в областях: губернатори до останнього, вночі, під всякими приводами формували перспективні плани, міняли ці громади по кілька разів. Сьогодні, для розуміння, тільки 30-35% з тих областям громад можна стверджувати на Кабміні, а по іншим йдуть революційні мітинги, скандали, виноси з кабінетів і так далі. Ситуація дуже складна.

Нормативно-правова база

У нас будуть прямі корпоративні відносини. Тобто не офшор на Кіпрі, потім ще один офшор, а потім якась особа буде засновником. Ми це робимо для того, щоб була прозора структура власності юридичних осіб.

Потрібно підготувати нормативно-правову базу. Сьогодні це 18 законопроектів і вже кілька є законів, які стосуються земельної реформи. Основні моменти: ми визнаємо, що обіг земель сільськогосподарського призначення повинен бути, що мораторій – це неефективний інструмент, який породжує ще більшу корупцію.

У перехідних положеннях закону 2178-10 буде чітко записано, що питання щодо допуску іноземців винятково через всеукраїнський референдум. До того – жодних іноземців. Росіяни в принципі не обговорюються. Це країна-агресор, вони за жодних обставин не купуватимуть українську землю. Якщо за якимись механізмами десь з'являються росіяни, ми будемо здійснювати спецконфіскацію в дохід української держави. Тобто взагалі з цим панькатися ніхто не буде.

На сьогодні українська земля – це найбільш прибуткова земля в Європі. Феномен українського аграрія, що він без державної підтримки, без субсидіювання 375 євро на гектар, як це є в Європі, виживає, заробляє, розширюється і рухається далі. Наш агросектор щороку б'є рекорди врожайності. І в цьому році теж.

Кредитування

Завдяки детінізації аграрного ринку і сфери земельних відносин після відкриття ринку, малі та середні аграрії отримають джерело пільгового кредитування у спеціальному фонді.

Нам треба забезпечити малого, середнього фермера коштами для викупу землі. Щоб це зробити створюємо спецфонд, який акумулює кошти від детінізації галузі. Є державні банки, які контролюють 60% банківського ринку. Від них даємо компенсацію кредитної ставки під 5% річних. Тільки ми забезпечимо ресурсом спецфонд на доступне кредитування малих та середніх, одразу знімемо всю цю напругу. Адже головне, за що всі хвилюються, що цей ринок землі позбавить нас можливості купити землю, на якій ми працюємо. Щоб ми цю проблему вирішили під цю ж реформу пропонуємо конкретні механізми. Крім того потрібно організувати для дрібних, які ніколи не подавали звітності, спеціальний реєстр, дати їм можливість спрощеного кредитування, що обговорювалося уже з НБУ.